Програма профілактики наркоманії в дитячому середовищі

в Яринівській філії опорного закладу Кам"янський ліцей

Мета програми: профілактика наркоманії у дитячому середовищі; формування позитивної мотивації на здоровий спосіб жит­тя у юнаків і дівчат,  негативного ставлення до наркотиків та шкідливих поведінкових звичок; виховання дові­ри до людей, здатності співпере­живання, доброти; навчання молоді навичок інтерактивного спілку­вання у колективі, саморегуляції, долання негативного настрою та відновлення оптимістичного став­лення до життя; розвиток уміння відстоювати свою думку, наводи­ти докази, підтвердження.

Завдання програми:

1. Сформувати розуміння того, що наркотична залежність  може стати найстрашнішою загрозою для долі людини.

2. Сприяти формуванню свідомої, активної життєвої позиції на користь здорового способу життя.

3. Розвивати уміння розрізняти факти й міфи про наркотики, розуміння того, що сучасна реклама наркотичних речовин ґрунтується саме на використанні міфів про них; розвивати вміння протистояти міфам.

4. Надавати загальну інформацію про наркотики, їх види.

5. Сприяти формуванню вмінь застосовувати отримані знання у повсякденній практиці.

Кількість учасників: 50 осіб.

Час, необхідний для реалізації програми: 5 год.

Приміщення, необхідне для реалізації програми: просторий клас, стільці (за кількістю учасників і тренера), розміщені в центрі класу у формі кола.

Кількість занять: 5.

Тривалість заняття: 60 хв.

Методи: інформаційні повідомлення, рольові ігри, модельовані ситуації, рухливі ігри, робота в парах, малих групах, обговорення вправ, вправи на активізацію.

Структура програми: модульна програма розділена на короткі фрагменти (заняття), кожен з яких представляє завершений у змістовому і структурному відношенні елемент. Це дає можливість проводити тренінг у режимі окремих коротких зустрічей і, крім цього, дозволяє хлопцям і дівчатам, що приєдналися пізніше за інших, легко включатися в роботу.

Спілкування в умовах соціально-психологічної взаємодії будується на наступних принципах:

– добровільності (добровільної активності, права мовчати);

– гендерної рівності;

– толерантності;

– лаконічності;

– конфіденційності;

– правила піднятої руки;

– пунктуальності.

                                           Структура програми

№	Назва вправи	Необхідні матеріали	Тривалість проведення
Заняття 1
1.	«Що в імені тобі моєму?»	Картки для виготовлення бейджиків, маркери, фломастери, шпильки.	10хв.
2.	«Мені зручно буде, якщо..»	Маркери, програми і план занять.	5хв.
3.	«Мої цілі в житті й перепони на шляху їх досягнення»	Аркуші паперу А4, олівці, фломастери, ручки.	13хв.
4.	Рухлива гра «Чемпіон»		7хв.
5.	«Які з перепон вам здаються найгіршими за наслідками?»	Картки з переліком перепон, аркуші паперу, ручки.	7хв.
6.	«Що громада, то і я»		10хв.
7.	Рухлива гра «Відлуння»		5хв
8.	«Побажання»		3хв.
Заняття 2
1.	«Привітання»			3хв.
2.	«Намалюй наркомана»	Аркуші паперу й маркери.		15хв.
3.	«Рибка і листочок»	Аркуші паперу, фломастери, олівці, ручки.		10хв.
4.	« Південь-північ»	Великі аркуші паперу, маркери, шпильки, картки для емблем.		15хв.
5.	«Реклама»	Аркуші паперу і фломастери.		12хв.
6.	Посмішка»			5хв.
Заняття 3
1.	Міні-лекція «А все починалось так невинно й весело…»	Текст міні-лекції.		10хв.
2.	«Стоп-кадр»	Аркуші паперу, ручки.		5хв.
3.	«Спогади про долю»	Аркуші паперу, ручки.		15хв.
4.	«Людина має завжди вибір…»	Аркуші паперу, ручки, ножиці.		12хв.
5.	Рухлива гра «Але-ап»	Картки з назвами тварин.		13хв.
6.	«Емоції по колу»			5хв.
Заняття 4
1.	«Привіт, ти уявляєш…»			5хв.
2.	Рухлива гра «Калейдоскоп»			10хв.
3.	«Свято у ляльок»	Старі журнали, кольоровий папір, ножиці, маркери.		10хв.
4.	Рухлива гра «Швидше в коло!»			15хв.
5.	«Моє ставлення до наркотиків»	Аркуші паперу й ручки.		15хв.
6.	«Обмін думками»			5хв.
Заняття 5
1.	Міні-лекція «Підходи й моделі до профілактики наркоманії в молодіжному середовищі»	Текст міні-лекції.		10хв.
2.	«Філософський стіл»	Шприц і кольорові картки.		13хв.
3.	«Дискусійна гойдалка»			15хв.
4.	Вправа «Проте…»			5хв.
5.	«Лист другу»	Аркуші паперу, ручки		10хв.
6.	« Як гарно, що ми всі разом сьогодні тут»	Диктофон, свічка.		7хв.

Заняття 1

Мета заняття: створення сприятливих умов для роботи групи – атмосфери довіри, доброзичливості, психологічної безпеки; ознайомлення з основними принципами роботи в групі; знайомство учасників тренінгу між собою.

1. Вправа «Що в імені тобі моєму?»

Мета: познайомити учасників тренінгу між собою, сприяти створенню теплої та доброзичливої атмосфери в групі для більш плідної подальшої роботи.

Необхідні матеріали:

– картки (приблизно 15x20 см) для виготовлення бейджиків;

– маркери;

– фломастери;

– шпильки (за кількістю учасників).

Хід вправи: тренер пропонує учасникам оформити бейджики (написати своє ім’я або варіант свого імені, який найбільш їм подобається, і пришпилити до власного одягу). Надалі вправу продовжують у колі. Кожен учасник по черзі називає ім’я попереднього учасника й або говорить комплімент, або називає рису характеру, яка, на його думку, притаманна власникові імені. Умова  – комплімент або риса характеру повинні починатися на першу літеру імені. Наприклад: Рая – романтична, Катя – красива, Андрій – акуратний, Коля –коректний тощо.

Обговорення:

– Що було приємніше: слухати про себе чи говорити про іншого?

– Які почуття виникли у вас під час виконання вправи?

2. Вправа «Мені зручно буде, якщо...»

Мета: створити атмосферу довіри, доброзичливості в тренінговій групі, надати інформацію про принципи роботи групи.

Необхідні матеріали:

– великі аркуші паперу;

– маркери;

– план занять.

Хід вправи: тренер пропонує учасникам оголосити принципи роботи тренінгової групи, які, на їх думку, сприяють створенню доброзичливої та ділової атмосфери водночас. Всі принципи тренер записує на великих аркушах, які потім вивішуються на стіні, лишаються на ній протягом усього часу роботи тренінгової групи:

– добровільність (добровільна активність, право мовчати);

– гендерна рівність;

– толерантність;

– лаконічність;

– конфіденційність;

– правило піднятої руки;

–  пунктуальність.

Обговорення:

– Який принцип, на ваш погляд, є найголовнішим?

– Чи вважаєте ви, що прийняті принципи сприяють плідній роботі групи?

3. Вправа «Мої цілі в житті й перепони на шляху їх досягнення»

Мета: сприяти формуванню умінь конкретизувати життєві цілі, а також долати перепони, які можуть виникнути на щляху їх досягнення.

Необхідні матеріали:

– аркуші паперу на зразок А-4;

– олівці;

– фломастери;

– ручки (за кількістю учасників).

Хід вправи: тренер пропонує учасникам намалювати або зобразити символічно свої життєві цілі та перепони, які, на їхній погляд, можуть виникнути на шляху їх досягнення, і прокоментувати власні малюнки.

Обговорення:

– Що вам було важче зобразити – цілі чи перепони?

– Як ви вважаєте, які з перепон мають об’єктивний (не залежать від ваших здібностей), а які суб’єктивний (зумовлені вашими особистими рисами) характер?

– Чи побачили ви щось спільне в малюнках інших учасників?

4.  Рухлива гра «Чемпіон»

Мета: сприяти подальшому знайомству учасників тренінгу і створенню дружньої, доброзичливої атмосфе­ри в групі.

Хід гри: учасники стають у доволі просторе коло, щоб не заважати під час гри один одному. Тре­нер пропонує їм гру з віртуальними баскетбольними, волейбольними, тенісними (тощо) м’ячами. Зазвичай розпочинає гру тренер. Він має назвати ім’я будь-якого учасника, одноча­сно оголошуючи при цьому, який саме м’яч буде задіяний, і рухами імітує цю передачу.

Наприклад: «Сергію! Волейбол!»

Учасник, якому був адресований м’яч, теж рухами імітує, що відбиває (або ловить) його та, в свою чергу, продовжує гру аналогічним чином (називає ім’я наступного учасника, оголошує, який саме м’яч буде передавати, і рухами імітує цю передачу).

Примітка для тренера:

1. Для пожвавлення гри бажано, щоб учасники передавали інший м’яч, а не той, що отримали, а темп гри за кожним разом прискорювався.

2. Рекомендується гру продовжувати доти, доки ко­жен із  учасників не зробить по дві-три передачі.

5. Вправа «Які перепони здаються вам найгіршими за наслідками?»

Мета: допомогти формуванню розуміння того, що са­ме наркотична залежність може стати найстрашнішою загрозою для долі людини.

Необхідні матеріали:

– картки з переліком можливих перепон;

– аркуші паперу (за кількістю учасників);

– ручки (за кількістю учасників).

Хід вправи: тренер роздає картки з завда­нням кожному учаснику та про­понує вибрати з переліку одну-дві перепони, які, на його погляд, можуть стати фатальними для всіх або більшості прагнень людини. Якщо учасник вважає, що не всі важливі перепони зазначені на картках, він може допо­внити список, орієнтуючись на своє бачення життя.

Обговорення:

– Чому саме ці перепони ви зазначили?

– Чи можете ви навести приклади, коли саме ті з пе­репон, які ви зазначили, не дали можливості людині реалізувати свої прагнення?

–  Які почуття виникали у вас під час проведення вправи?

6. Вправа «Що громада, то і я»

Мета: сприяти формуванню розуміння сили впливу близького оточення людини на рішення, які вона прий­має, та на її поведінку в цілому.

Людина живе серед людей. Англійський поет Джон Дон, який жив напрікінці XVI – на початку ХVІІ-го століття, сказав фразу, яка стала всесвітньовідомим афоризмом: «Я не одинокий острів, тому що існують різні типи взаємин». Що мав на увазі славетний поет, яким чином і що саме зі своїх стосунків з оточенням він хотів пояснити? Що це оз­начає – не бути одиноким островом у світі людей?

Ми постійно взаємодіємо один з одним. У когось наслідуємо досвід, з кимось навчаємося чи працюємо, певні люди створюють коло наших друзів, знайомих, ро­дину. У процесі такого спілкування ми формуємо звички, виробляємо стереотипи поведінки, набуваємо тих чи інших якостей. І як важливо, щоб поряд з нами завжди були люди з вищими людськими якостями, бо від оточення здебільшого залежить, якою стає людина  – доброю чи не дуже, а інколи – чи й взагалі відбудеться як людина. Підтвердженням цього є такі факти.

Відомі випадки, коли маленька дитина внаслідок яки­хось трагічних обставин опинялася серед звірів і зростала серед них. Так ось якщо людське дитя проводило серед звірів хоч би декілька років, то воно практично не могло повер­нутися в суспільство людей повноцінною особистістю. Заз­вичай така дитина вміла те, що і звірі, серед яких вона зрос­тала ­– могла бігати, як вони, дряпатися, кусатися, знаходи­ти їжу й воду, майже у всьому повторювала звички тварин. Як не прикро, такі діти не можуть навчитися говорити, ко­ристуватися ложкою в процесі прийому їжі, та навіть стояти або ходити прямо зазвичай для них було неможливим.

Важко переоцінити значення впливу оточення на жит­тя й долю людини.  Важливо, хто був поряд з нами, коли ми зростали,  набували тих чи інших якос­тей. Хіба не доводилось вам спостерігати випадки, коли в сім’ї діти наслідують вміння та звички батьків? Наприк­лад, мама шиє або в'яже  –дівчатка вміють шити чи в’язати; татко водить машину – син з раннього дитин­ства призвичаюється до керма; хтось любить рибалку чи спорт – діти теж унаслідують ці захоплення.

Це ж стосується і друзів. Друг захоплюється футбо­лом чи колекціонуванням – і ось уже й вам цікаві ці спра­ви. Але ж вплив може бути різним. Добре, якщо захоп­лення  друзів сприяють позитивному розвитку ва­шої особистості. Та буває й інакше, коли погані звички, вади характеру чи негативна поведінка переймається ти­ми, хто поряд з такою людиною. Недарма давні римля­ни стверджували: «Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто  ти». Наш народ теж ілюструє подібний досвід у приказках, прислів’ях («З ким поведешся, того наберешся», «Спізнайся з дурнем – сам дурнем станеш»; «З собакою ляжеш – з блохами встанеш» тощо).

Тому важливо, кого ви обираєте своїми друзями, бо ви вчитеся один у одного, і добре, якщо тільки позитивного. Чи спостерігали ви, за яких обставин швидше псуються фрукти або овочі? Коли яблуко згниє швид­ше –якщо лежить поряд з іншими здоровими чи коли поряд знаходяться гнилі фрукти?

Звичайно, це не означає, що якщо приятель попав у по­гану компанію, потрібно перестати з ним здороватися й по­чати обходити його десятою дорогою. Та коли людина на ваші поради повернутися до здорового способу життя не реагує, варто обрати собі в друзі когось іншого. Що ж до колишнього приятеля – порадьтеся з дорослими (батьками, вчителем, лікарем тощо), хто і що може йому допомогти.

Хід вправи: робота в парах або трійках. Тренер пропонує учасникам згадати приклади з життя друзів, знайомих, які під впливом оточення змінювали свої звички, поведінку або й долю.

Примітка для тренера. Зазвичай учасни­ки наводять як негативні, так і пози­тивні приклади, що яскраво підкреслює вплив оточення на життя людини, особливо в дитячому та підлітковому віці.

Обговорення:

– Яка особистість може протистояти впливу оточен­ня? За яких умов?

–  Які почуття виникали у вас під час проведення вправи?

7. Рухлива гра «Відлуння»

Мета: допомогти зняти емоційну й фізичну напругу.

Хід вправи: тренер об’єднує учасників у дві команди, які шикуються в колони, після чого пропонує одночасно передавати слово, почи­наючи з тих членів команд, які очолюють колону, тим, які її завершують, таким чином, щоб звук від гучного ста­вав все тихішим (як луна в горах). Слова для відлуння пропонуються тренером.

Примітка для тренера. Гру можна повторю­вати декілька разів, бажано при цьому використовувати слова з позитивним значенням (наприклад: «молодці», «чемпіони», «переможці», «дружба» «ми зможемо» тощо).

Обговорення:

– Що вам більше сподобалося – промовляти голо­сно чи пошепки?

– Які почуття виникли у вас під час виконання вправи?

8. «Побажання»

Мета: піднести настрій кожному учасникові тренінгу.

Хід впрви: кожен учасник тренінгу бажає шось хороше іншому учаснику. Наприклад: «Бажаю здати сесію на «відмінно».

Обговорення:

– Чи сподобалась вам вправа?

– Що ви бажали іншому учаснику тренінгу?

Заняття 2

Мета заняття: формування позитивної орієнтації на здоровий спосіб життя; зняття емоційної і фізичної напруги учасників тренінгу; ознайомлення з навичками творчого вирішення тієї чи іншої проблеми.

1. Вправа  «Привітання»

Мета: перевірка пам’яті, запам’ятовування імен інших учасників.

Хід вправи: Кожен учасник вимовляє своє ім’я, але з різною інтонацією. Завдання – не повторюватись. Проводиться перевірка запам’ятовування імені. Юнак-доброволець стає у центр кола, ведучий просить всіх учасників стати спиною до добровольця.

Завдання: слід упізнати учасника тренінгу зі спини, підійти до тих, чиї імена добровольцю відомі, покласти їм руку на плече і сказати: «Привіт, ти...» Якщо ім’я названо правильно, останній повинен повернутись до добровольця обличчям, посміхнутись йому й сісти на стілець. Тим, хто не запам’ятав усіх імен, надається допомога.

Обговорення:

1. Чи сподобалась вам вправа?

2. Чи важко було запам’ятати імена учасників тренінгу?

2. Вправа «Намалюй наркомана»

Мета: сприяти створенню відповідного емоційного стану для проведення наступних вправ; звернути увагу учасників на існування певних суспільних стереотипів стосовно наркоманів і наркотичної залежності.

Необхідні матеріали:

– аркуші паперу;

– маркери.

Хід вправи: тренер об’єднує учасників у групи по 5-6 осіб і пропонує кожній з них створити загальний портрет наркомана, причому кожний учасник малює те, що він вважає притаманним для наркомана (ніс, очі, зморшки, елементи одягу, побуту тощо).

Після закінчення роботи групи презентують «портрети».

Обговорення:

–  Чому саме цей елемент малюнка ти зобразив / зобразила?

– Де ти бачив/бачила такі  риси наркомана?

– Які почуття виникали у вас під час проведення вправи?

– Які почуття викликає у вас намальований портрет наркомана?

– Хто з вас думав у цей час про якусь конкретну людину?

3. Вправа «Рибка й листочок»

Мета: сприяти формуванню позиції активної та відповідальної людини.

Необхідні матеріали:

– аркуші паперу;

– ручки за кількістю учасників;

– фломастери;

– кольорові олівці.

Хід вправи: тренер пропонує учасникам на­малювати один або декілька (за бажанням) малюнків, за якими можна простежити долю листочка, що пливе за течією, і долю рибки.

Після того як група завершить малюнки, тренер перед презентацією проводить обговорення, звертаючись до учасників:

– Буття людини часто називають річкою життя. Ріки бувають різні: глибокі й мілкі, стрімкі й  спокійні, з прямим і звивистим річищем... Так і людські долі – вони різні, здебільшого непрості. Здебільшого доля людини залежить від того, яку позицію вона займає в житті: чи вона пливе за течією, як підхоплений листочок, чи вона сама скеровує свої дії, подібно до рибки, яка може пливти як за течією, так і проти, уникаючи небезпечних місць. Об­раз рибки – це уособлення поведінки відповідальної лю­дини, яка думає про своє майбутнє.

Відповідальна людина готова звітувати за кожен свій учинок, за свою поведінку протягом усього життя. Адже варто пам’ятати, що не буває «дріб’язкових» рішень. Всі наші дії взаємопов’язані, вони нанизуються од­на на одну, поєднуються з іншими «дріб’язковими» рішен­нями, утворюючи позитивні чи негативні звички, що, в свою чергу, формує «скам’янілість» характеру, через яку може спотикатися наша доля.

Обговорення:

– Чи були в вашому житті ситуації, коли ви поводи­лись або як рибка, або як листочок? Якого ґатунку ситу­ацій було більше?

– Яка позиція особисто для вас була більш комфорт­ною і навіть більш безпечною (прогнозованою)?

– Які почуття виникали у вас під час виконання вправи?

4. Вправа «Південь-північ»

Мета: сприяти формуванню свідомої, активної життєвої позиції на користь здорового способу життя, вміння протистояти міфам про наркотики.

Необхідні матеріали:

– великі аркуші паперу;

– маркери;

– шпильки;

– картки для емблем.

Хід вправи: тренер об’єднує учасників у дві альтернативні групи – «Південь» (за емблему можна взя­ти, наприклад, зображення квітки) і «Північ» (емблемою може слугувати зображення сніжинки). Після того, як обидві групи виготовлять емблеми і пришпилять їх до одягу, тренер пропонує групі «Південь» знайти всі аргументи проти вживання наркотиків, групі «Північ» –  за вживання наркотичних речовин.

Учасники, обрані групами, презентують роботу груп.

Після презентації тренер підсумовує робо­ту кожної групи.

Обговорення:

Запитання до групи «Північ»:

– Ваші аргументи «за вживання наркотиків» є дійсно переконливими? Чому?

Запитання до групи «Південь»:

– Чи дійсно ваші аргументи сприятимуть протидії вживанню наркотичних речовин молоддю?

Запитання до всіх учасників:

–  На, ваш погляд, які аргументи більш переконливі? Чому?

– Чи допоможе вам аргументація проти вживання наркотиків активно протидіяти наркотичним міфам у ком­панії, почуватися більш впевненими у ситуаціях, пов’яза­них із вживанням наркотиків?

5. Вправа «Реклама»

Мета: сприяти формуванню розуміння того, що су­часна реклама наркотичних речовин ґрунтується саме на використанні міфів про наркоманію, а самі замовники подібної рекламної продукції намагаються запевнити глядачів, що наркотики є втіленням щастя і здоров’я, ко­рисності й успішності тощо.

Необхідні матеріали:

– аркуші паперу;

– фломастери за кількістю учасників.

Хід вправи: тренер об’єднує учасників в декілька груп та пропонує їм згадати рекламу наркотичних речовин і визначити:

– Який міф про наркотики використали автори реклами?

– Адресність реклами (на яку групу населення – за віком, освітою, світоглядом – розрахована ця реклама)?

Примітка для тренера. Якщо учасни­ки не відразу згадують приклади рекламних за­кликів, то можна їм навести приклади таких реклам.

Обговорення:

– Чи можна вважати рекламу наркотичних засобів популярною серед молоді?

–  На які соціальні й вікові групи розрахована кожна з цих реклам?

– Чи виникало у вас або у ваших друзів бажання ско­ристатися «добрими» порадами реклами?

– Чи змінилось ваше ставлення до ре­клами наркотичних речовин? Якщо змінилось, то в чому?

6. Вправа «Посмішка по колу»

Мета: подарувати радість кожному учаснику тренінгу.

Хід вправи: один учасник дарує усмішку іншому.

Обговорення:

Чи сподобалась вам вправа?

Заняття 3

Мета заняття: ознайомити учасників тренінгу з поняттям наркоманії, її причинами, закономірностями розвитку та видами наркотичних речовин.

1. Міні-лекція «А все починалось так невинно й весело...»

Мета: надати загальну інформацію про наркоманію, закономірності її розвитку та види наркотичних речовин.

Необхідні матеріали: текст міні-лекції.

Хід вправи: тренер проводить міні-лекцію.

Питання наркоманії стояло перед суспільством ще з прадавніх часів. Ніхто і не підозрював, що вона призведе  до великих втрат, а найголовніше – до втрати молодих, енергійних, талановитих особистостей,  у руках яких – майбутнє держави, та перш за все – наших дітей, і стане однією із важливих соціально-педагогічних проблем сьогодення. З нею пов’язують і падіння звичаїв, і зростання злочинності, і збільшення транспортних аварій та інших нещасних випадків...

Відомо, що вже  в глибоку давнину люди вживали різні речовини, щоб змінити свою поведінку. Існує припущення, що перше знайомство людини з наркотиками відбулося   в ранньому палеоліті. З розвитком суспільного життя стали виділятися особистості, які виконували особливі функції та впливали на громадське життя. Це вожді племен, чарівники, маги, шамани, жерці. У глибоку давнину право вживати наркотики мали тільки вони. Для простих смертних на ці засоби було покладено табу, а їхні рецепти були великою таємницею. Таким чином, привілейованим класам удавалося відгородити народ від самознищення.

У наш час наркоманія втратила свою «містичність» і стала соціальною проблемою, що негативно впливає на особисте й суспільне життя людей. Сьогодні зберігання та вживання наркотиків є карним злочином. Приблизно 10-15років тому наркоманія викликала в суспільній свідомості страх або агресію. Останнім часом відзначається більш толерантне ставлення до наркоманії і наркоманів.

Етимологічно термін «наркоманія» пов’язаний з поняттям «наркотик» (від грец. Narkotikos – заколисливий). Однак термінологічна невизначеність виникає відразу ж, як тільки мова заходить про препарати, що не відносяться до групи опію, тому що серед засобів, віднесених до наркотиків, лише опіати й ноксирон мають снотворний вплив. Інші ж препарати за своєю фармакологічною активністю є психостимуляторами. Нині термін «наркотична речовина» (наркотик) застосовується стосовно тих отрут або речовин, які здатні викликати при їхньому вживанні снотворну, болезаспокійливу або збудливу дію.

Аналіз медичної літератури дозволяє дати визначення наркоманії як групи захворювань, які викликані систематичним вживанням наркотиків і проявляються синдромом зміненої реактивності, психічною й фізичною залежністю, а також деякими іншими психосоматичними й соціальними особливостями.

У традиційній наркології наркоманія розглядається як невиліковна хвороба з більш-менш тривалими ремісіями. У структурі наркоманії виділяють основні складові, які проявляються в ході розвитку хвороби:

1. Синдром психічної залежності. Наркотик стає найважливішою умовою комфортного контакту людини з життям, собою, іншими людьми.

2. Синдром фізичної залежності. Поступово наркотик вбудовується в різні ланцюги обмінних процесів в організмі. Якщо наркоман не приймає відповідної кількості наркотиків, то він випробовує різні ступені фізичного страждання: ломку, сухість шкіри (або, навпаки, пітливість). Це явище називається абстинентним синдромом.

3. Синдром зміненої реакції організму на дію наркотику.

Найважливішу роль у структурі даного синдрому відіграє толерантність (терпимість). Її зростання, стабілізацію на високому рівні, зниження відносять до стрижневих симптомів наркоманії.

У психології наркоманія розглядається як вид негативної психічної залежності. Якщо після вживання наркотику індивід переживав стан надмірності можливостей у подоланні внутрішніх і зовнішніх факторів, що перешкоджають задоволенню потреб, то в нього виникає схильність до формування залежності від психоактивних речовин.

У суспільній свідомості існує неоднозначне ставлення до наркоманії. Поряд із негативним ставленням до наркоманів як до злочинців зберігається також позиція, що наркоманія – це хвороба, а наркомани мають потребу в співчутті й лікуванні. Наркоманія останнім часом стала настільки розповсюдженим явищем, що кожна людина прямо або опосередковано змушена стикатися з нею у своєму найближчому оточенні.

Звичайно, у природі існує незліченна кількість видів і різновидів наркотичних речовин, які здійснюють вплив на дитину. Наркотики розподіляються на дві категорії: рослинного походження (виготовлені з маку чи коноплі), фармацевтичні препарати та хімічні сполуки. Наркотичний ефект мають:

1) речовини, що містяться у коробочках харчового маку (випарений з надрізів на недозрілих коробочках маку молочний сік після висихання називається опіумом);

2) речовини, які містяться в різних частинах коноплі, деякі отруйні гриби, інші рослини.

Докладний аналіз вітчизняної й зарубіжної наукової літератури із проблем наркоманії показав різноманіття точок зору й підходів до цього питання. Якщо узагальнити причини, які перераховуються авторами, вийде перелік, який не буде вичерпним:

– наслідування дорослих, специфіка соціалізації й пошук нових вражень, порушення в емоційній сфері;

– стрес, сугестивність, цікавість, педагогічна занедбаність, наслідки травм;

–  недосконалість законодавства, традиції вживання легальних наркотиків (кави, тютюну, пива, алкогольних напоїв);

– сімейні проблеми, спадковість психопаталогії, неповна, деструктивна, ригідна сім’ї  тощо;

– особливості характеру, такі, як поступливість, почуття провини, нерішучість, сугестивність, тривожність тощо;

– особистісні особливості, потреба у визнанні, пригніченість щиросердечних і сексуальних переживань, психологічний захист, стиль поведінки й мислення  тощо.

Обговорення:

– Чи змінилося ваше ставлення до проблеми наркотичної залежності?

– Чи захотілося вам змінити щось у вашому ставле­нні до наркоманії?

– Які життєві ситуації згадувалися вам під час міні-лекції? Чи асоціаціювалися вони з певними людьми?

– Що б ви хотіли сказати або побажати цим людям?

2. Вправа «Стоп-кадр»

Мета: сприяти закріпленню умінь відмови  від пропозицій в певних ситуаціях.

Необхідні матеріали:

– аркуші паперу;

– ручки.

Хід вправи: тренер об’єднує учас­ників в групи по 4-5 осіб і пропонує їм згадати випадки зі свого життя (або життя своїх друзів), коли во­ни не змогли відмовитися від сумнівних пропозицій това­ришів або знайомих спробувати наркотики.

Групи обговорюють всі згадані випадки, вибира­ють найбільш, з їх точки зору, типовий і «повертаються» в нього за допомогою умовного «стоп-кадру», щоб «переграти» обрану ситуацію. Після завершення роботи команди пропонують своє ба­чення можливого варіанту розвитку події, ситуації з ми­нулого.

Обговорення:

– Чи видається вам можливим практичне викорис­тання знань, отриманих під час роботи в тренінговій групі?

– Якби вам дійсно довелося пережити ситуацію ще раз, чи готові ви (враховуючи отримані знання) вирішити її по-іншому?

– Які почуття виникли у вас під час виконання вправи?

3. Вправа «Спогади про долю»

Мета: сприяти закріпленню знань про наркотичну залежність, її форми, стадії та профілактику шляхом аналізу життєвих ситуацій на прикладах з долі знайомих або родичів, які вживають наркотичні речовини.

Необхідні матеріали:

– аркуші паперу;

– ручки.

Хід вправи: тренер об’єднує уча­сників у пари, де вони обговорюють долю тих знайомих або родичів (не називаючи їхніх імен), хто лю­бить вживати наркотики або навіть уже має наркотичну залежність. Бажано, по можливості, відслідкувати зміни їхньої по­ведінки (використовуючи знання, які учасники отримали в попередній вправі).

Обговорення:

– Що нового ви дізналися про проблему наркотичної залежності?

– Як змінилося ваше ставлення до наркоманів вза­галі і конкретно до тих людей, долю яких ви згадували під час виконання вправи?

– Які почуття виникали у вас під час проведення вправи?

4. Вправа «Людина завжди має робити вибір...»

Мета: сприяти формуванню розуміння того, що в разі вибору будь-якої хімічної залежності втрати є набагато більшими, чим надбання.

Необхідні матеріали:

– аркуші паперу;

– ножиці;

– ручки (за кількістю учасників).

Хід вправи: тренер пропонує учасни­кам розділити аркуш паперу на 4 частини, у кожну з яких вписати по:

– 4 найзаповітніші мрії;

– 4 найулюбленіші справи;

– 4найулюбленіші речі;

– 4 найближчих людей, контакти з якими вони хотіли б зберегти протягом усього життя.

Далі хід вправи супроводжується коментарем тренера:

– Кажуть, що кожен вибір – це й надбання, і втрата. Дійсно, за все в житгі потрібно платити. У випадку, коли ви вибираєте якесь задоволення, воно теж потребує плати. Коли ж це хімічні узалежнення – плата особливо велика.

Зараз я візьму на себе роль наркотичного задоволення. Ви маєте знати, що ви можете вибрати будь-яке задово­лення, в тому числі й хімічне, але в такому випадку взамін мусите віддати мені якусь із ваших карток. Всьо­го по одному найменуванню, причому на ваш вибір. З чим ви найлегше розстаєтесь? Подумали? Назад не повернеш, думайте добре. Вибрали? Ну, от і добре. Все, віддали… Давайте подивимось, хто що віддав насамперед.

 (Коротеньке обговорення).

Але ви все ще хочете задоволення, і чим раз, то більшого. Це потребує додаткової плати. Я мушу взяти у вас ще по одній вашій мрії, а ще по одній улюбленій справі, або ж ви повинні розстатися з кимось зі своїх близьких і якоюсь зі своїх речей. Вибирайте.

(Коротеньке обговорення).

А чи чули ви про те, що наркотична залежність вимагає все більших задоволень? Потрібна більша доза, а для цього потрібно більше коштів, більше часу і, зрештою, потрібні більші жертви. Ви залежні від наркотичної речови­ни, ви вже не є господарями своєї долі, тому я (бо я граю роль наркотичної залежності) на свій вибір беру у вас по одному найменуванню з усіх ваших чотирьох карток. І це вже як кому випало і як у кого склалося. Подивіться. З чим ви залишились?

 (Коротеньке обговорення).

А ви не зупиняєтесь. Ви вже раби вашої залежності. І то завжди так буває, якщо людина хоче мати від життя тільки втіху. І якщо й досі ви прагнете хімічних задоволень, то я маю відібрати у вас те, що ви ще тримаєте в руках...

Обговорення:

– Що було вам найважче віддавати?

– Які почуття ви зараз переживаєте?                         

– Чи знаєте ви людей, які багато що  або майже все втратили, так як були наркотичнозалежними?

– Чи є в вашому оточенні люди, з якими ви б хотіли обговорити тему хімічної залежності?

– Чи маєте ви знайомих або родичів, які змогли здо­лати наркотичну або іншу хімічну залежність?

Примітка для тренера. Обов’язковий вихід із ролей.

5. Рухлива   гра «Але-ап!»   

Мета: допомогти зняти емоційну та фізичну напругу.

Необхідні матеріали:

– картки з назвами тварин (слон, ведмідь, тигр).

Хід вправи: тренер об’єднує уча­сників в три групи, кожній з яких пропонується витягти картку з назвою тварини, не оголошуючи її. Гру­пи мають за 3-4 хвилини придумати й по черзі продемон­струвати цирковий концертний номер (за допомогою рухів, подібних до рухів «їх» тварини). Всі інші вгадують назву тварини, про яку йде мова у виступі.

Обговорення:

– Чи легко було працювати в групі?

–  Яку тварину, на ваш погляд, було зображено найбільш точно?

– Які почуття виникли у вас під час виконання вправи?

6. Вправа «Емоції по колу»

Мета: навчити невербально передати свій емоційний стан під кінець заняття.

Хід вправи: один учасник передає у невербальній формі свій емоційний стан, який у нього переважав протягом тренінгового заняття.

Обговорення:

– Чи сподобалась вам вправа?

– Які емоції у вас переважали в процесі заняття?

Заняття 4

Мета заняття: сприяти закріпленню умінь аналізувати рекламу наркотичних речовин; формувати вміння активної протидії розповсюдженню наркоманії серед дітей; звернути увагу молоді на певні стереотипи, які існують у суспільстві.

1. Привітання «Привіт, ти уявляєш...»

Мета: розповісти щось цікаве іншому учаснику тренінгу.

Хід роботи: По черзі кожен із учасників, звертаючись до сусіда, з почуттям радості від зустрічі вимовляє: «Привіт, (ім’я), ти уявляєш...» і закінчує фразу, розповідаючи щось смішне, цікаве.

Обговорення:

– Що цікавого й нового ви дізнались у ході цієї вправи?

– Чи сподобалась вам вправа?

2.  Рухлива гра «Калейдоскоп»

Мета: сприяти розвитку вміння взаємодії між учасни­ками тренінгу.

Хід вправи: тренер пропонує учасникам згадати дитячу іграшку «Калейдоскоп», у якій комбінується безліч варіантів яскравих малюнків, і пропонує групам пограти в такий собі «живий калейдоскоп».

За командою тренера учасники мають дуже швидко зібратися у відповідні групи. Напри­клад, швидко знайти тих учасників, у яких:

– однаковий колір волосся;

– однаковий колір очей;

– у кого є брати;

– у кого є сестри;

– у кого  жовтий (зелений, синій, чорний тощо) колір одягу;

– у кого гарний настрій.

На виконання завдання  кожній  команді   відводиться   по 40 секунд.

Обговорення:

– Які почуття виникли у вас під час виконання вправи?

3. Вправа «Свято у ляльок»

Мета: звернути увагу учасників на існуючі в суспільстві певні стереотипи щодо організації свят, розваг.

Необхідні матеріали:

– старі журнали;

– кольоровий папір;

– ножиці;

– маркери.

Хід вправи: тренер об’єднує учасників в групи по 4-6 осіб, пропонує вирізати ляльку і, вико­ристовуючи старі журнали й кольоровий папір, виготовити їй одяг на пляж, у театр, на роботу, спортивні змагання, дружню вечірку, свято тощо та прогностично визначити:

– Чи буде лялька вживати наркотики?

–  У яких саме епізодах її життя вживання наркотичних речовин (згідно з  існуючими в суспільстві стереотипами) є необхідним (хоч і, можливо, небажаним нею)?

Обговорення:

– Які почуття виникли у вас під час проведення вправи?

– Чи помічали ви, як реагують оточуючі на випадки, коли хтось у своїй поведінці або звичках виходить за рамки звичних для більшості уявлень?

– Чи доводилось кому-небудь із вас особисто опиня­тися в подібних ситуаціях?

– Які ще ситуації ви можете навести як приклад, коли існуючі соціальні стереотипи змушують людину вибирати той чи інший варіант поведінки?

4. Рухлива гра «Швидше в коло!»

Мета: сприяти розвитку умінь комунікації, допомогти зняти емоційну й фізичну напругу.

Хід вправи: тренер пропонує всім після його команди, поданої за допомогою звукового сигна­лу (дзвоника, свистка, дудки тощо), зібратися в групи, що за кількістю учасників відповідають указаній цифрі, і швидко виконати проголошену дію. Для зразка:

«Три – взятися за руки і тричі підняти їх угору».

«Два – ляснути себе по плечу і крикнути: «Ура!»

«Шість – виставити вперед праве плече і тричі тупну­ти правою ногою».

«Вісім – погладити по голові учасника, що стоїть від вас справа, і потиснути руку сусіду, який стоїть зліва».

«Всі – зібратися посередині кімнати, покласти руки на плечі сусідів, зробити крок уперед і голосно крикнути: «Молодці!»

Обговорення:

– Яка дія вам найбільше сподобалась?

–  Які почуття виникли у вас під час виконання вправи?

5. Вправа «Моє ставлення до наркотиків»

Мета: ознайомитись зі ставленням учасників тренінгу до наркотичних речовин.

Необхідні матеріали:

– аркуші паперу;

– ручки.

Хід вправи: описати своє ставлення до наркотиків у кількох реченнях і проаналізувати.

Обговорення:

– Чи сподобалась вам дана вправа?

– Який виступ вразив вас найбільше?

6. Вправа «Обмін думками»

Мета: узагальнити враження дня, підсумувати набуті знання; налаштувати учасників на творче продо­вження роботи над заданою темою наступного дня.

Хід вправи: тренер просить учасників висловити свої думки, почуття, які ви­никали у них під час проведення тренінгових вправ.

Обговорення:

– Чия висловлена думка здалась вам найбільш цікавою?

– Які із вправ особисто вам видалися найбільш дієвими?

– Які почуття виникли у вас під час обговорення?

Заняття 5

Мета заняття: ознайомитись з підходами й моделями до профілактики наркоманії в молодіжному середовищі, підбити підсумки тренінгу.

1. Міні-лекція «Профілактика наркоманії в молодіжному середовищі»

Мета: ознайомити студентів із новітніми моделями та підходами до профілактики наркоманії в молодіжному середовищі.

Необхідні матеріали: текст міні-лекції.

Хід вправи: проведення тренером міні-лекції.

Профілактика наркоманії у дитячому середовищі, як ми вже дізналися,  спрямована на запобігання вживанню нар­котиків. Тобто це робота з тими молодими людьми, хто ще не знайомий зі сма­ком наркотичних речовин, свого роду «вакцинація» виник­нення проблеми.

Сьогодні існує, без сумніву, чимало новітніх моделей профілактики поширення наркоманії у молодіжному середовищі, а саме:

– модель моральних принципів підкреслює те, що вико­ристання психоактивних речовин є аморальним та неетич­ним; як правило, вона набуває форми кампаній публічного вмовляння, яке часто проводять релігійні групи, а також політичні та громадські рухи, що зважають на такі принци­пи, як патріотизм, самопожертва заради загального добро­буту. Моральний підхід видається найефективнішим у часи широкого релігійного відродження, а також активних фаз соціальних рухів, коли соціальний контроль індивідуальної поведінки є найсильнішим;

– модель залякування ґрунтується на твердженні, що дітей можна змусити не вживати наркотичні речови­ни, якщо інформаційні кампанії підкреслюватимуть небез­пеку такої поведінки; і]| І

– модель фактичних знань, або когнітивна модель, докла­дає зусиль для поліпшення способів передачі та отримання інформації про наркотики; поширеною є думка, що програ­ми фактичних знань ефективніші стосовно осіб, які мають певний досвід уживання наркотиків;

– модель афективного навчання полягає у застосуванні афективних підходів – навчальних методик, які фокусу­ються здебільшого на корекції деяких особистісних де­фіцитів, ніж на проблемі власне вживання наркотичних ре­човин; визначальним принципом є той, що тенденція до їх вживання може зменшитися або зникнути, якщо такі дефі­цити буде подолано. Проблеми, які ідентифікують у таких програмах, стосуються самооцінки, визначення та прояс­нення особистісних цінностей, прийняття рішень, навичок подолання та зменшення тривоги, розпізнавання соціально­го тиску;

– модель поліпшення здоров’я може бути використана як непрямий підхід до надання знань про наркотики. Оздо­ровчі програми заохочують розвиток альтернативних звичок. Цей підхід особливо корисний для молодих людей, які здатні дбати про своє здоров’я;

– профілактичну роботу з позицій підходу нормалі­зації базують на таких принципах:

а) розширення розумін­ня причин, у зв’язку з якими юнак або дівчина  звертається до нар­котиків, вивчення цих причин;

б) важливість заходів, які не дозволяють випадковим споживачам стати залежними;

в) інформація щодо ризику вживання наркотиків повинна бути подана разом з інформацією про ризик, пов’язаний із вживанням алкоголю та тютюну;

г) ініціативи, які включають соціоекономічну та культурну емансипацію, ви­даються кориснішими, на наш погляд, ніж залякуючі повідомлення.

Варто зазначити, що сьогодні існує також багато різноманітних інноваційних підходів до профілактики наркоманії у дитячому середовищі, а саме:

1. Інформаційний підхід. Він заснований на поширенні інформації про наркотики. Прихильники цього підходу переконані, що знання про вживання психоактивних речовин та їхні наслідки стануть ефективним поштовхом для формування здорової поведінки й відмови від наркотиків.

2. Підхід, заснований на впливі соціальних факторів. Соціальне середовище відіграє найважливішу роль у у розвитку людини, що є джерелом зворотного зв’язку для особистості. У соціумі насамперед варто шукати передумови вживання наркотичних речовин самою особою.

3. Педагогічний підхід пояснює ризик формування девіантної поведінки шкідливими звичками, педагогічною занедбаністю, вихованням у соціально неблагополучних сім’ях.

4. Підхід, заснований на ефективному навчанні, розвитку емоційної сфери людин. Ввважається, що вживати наркотики починають неповнолітні з недостатньо розвиненою емоційною сферою, які мають у структурі свого виховання так звану «заборону на емоції».

5. Особистісно-орієнтований підхід – суть даного підходу полягає в тому, що дитина не буде курити або вживати інші психоактивні речовини через внутрішньособистісні мотиви.

6. Духовно-орієнтований підхід трактує наркоманію як вираз кризи духовності в суспільстві. Ціль профілактики наркоманії – сформувати в юнака чи дівчини моральну поведінку, систему цінностей, з якої наркотик був би виключений.

7. Дозвіллєвий (альтернативний) підхід. Його представники вважають, що профілактика наркоманії полягає в розвитку альтернативної діяльності. Для цього необхідно розвивати такі соціальні програми, у яких діти могли б реалізовувати власні потреби в гострих відчуттях, прагнення до ризику, підвищену поведінкову активність.

8. Етнокультурний підхід. У даному підході наркоманія розглядається в контексті «кризи культури» й «кризи свідомості» на сучасному етапі культурно-історичного розвитку. Криза розуміється не як «тотальний занепад вимираючої цивілізації», а як сформована неузгодженість зовнішнього й внутрішнього середовища людини.

Отже, так як в Україні поширення наркоманії серед неповнолітніх набуло загрозливого характеру й має всі риси епідемічного процесу, зусилля фахівців повинні бути спрямовані на формування «внутрішніх» перешкод, на виховання особистісної стійкості до наркотичної спокуси.

Обговорення:

1. Чи сподобалась вам лекція?

2. Що вам запам’яталося найбільше?

2. Вправа «Філософський стіл»

Мета: визначити, чи зможуть учасники тренінгу надати допомогу (пораду) своєму другу-накоману.

Хід вправи: Учасники тренінгу підходять до столу, на який заздалегідь тренер поклав шприц і кольорові картки. Усі сі­дають навколо столу.

Тренер. Уявіть, що ваш друг – наркоман. Кожен із вас має право висловитись і дати оцінку цій си­туації. Висловлюватися треба ко­ректно, а головне – дати пораду, як вийти з цієї ситуації.

Можливі варіанти початку від­повідей: «Я б не проти поговорити з ним, тому що...»; «Я б хотів по­ставити перед ним пряме запитан­ня...»; «Я б звернувся до...».

3. Вправа «Дискусійна гойдалка»

Мета: вивчити і проаналізувати доводи студентів про корисність і шкідливість наркотиків.

Хід вправи:

Тренер. Поділіться на дві команди. Перша команда нази­ватиметься «Так», друга – «Ні». Члени команди «Так» стверджу­ють, що «наркотики потрібні у

житті людини, тому що...», а члени команди «Ні» стверджують, що «наркотики не потрібні в житті людини, тому що...».

Обговорення:

– Які доводи вас вразили найбільше?

4. Вправа «Проте…»

Мета: подолання негативного настрою та формування позитивного ставлення до життя.

Хід вправи:

Тренер. Станьте в коло і кожен по черзі, дивлячись на сусіда справа, скажіть підба­дьорливу фразу, яка починається словом «Проте…»

Наприклад, Таня: «Проте усе погане минає. Для цього іноді до­сить лише зачекати наступного дня». Юра: «Проте, якщо мене не­справедливо звинувачують, я вірю, що це робиться від нерозуміння». Вероніка… «Проте у мене в університеті є друзі».

Обговорення:

– Чи піднявся у вас настрій після виконання даної вправи?

5. Вправа «Лист другу»

Мета: сприяти формуванню умінь використовувати отриману на тренінгу інформацію в подальшому  житті.

Необхідні матеріали:

– аркуші паперу А-4;

– ручки за кількістю учасників.

Хід вправи: тренер пропонує учасникам на­писати листа своєму справжньому або умовному другу та поділитися з ним враженнями від тренінгу. Після цього тренер пропонує кожному з бажаючих зачитати свого листа.

Обговорення:

– Чи допоможе вам отримана інформація почуватися більш впевненими у деяких життєвих ситуаціях?

–  Чи допоможе вам отримана інформація активно протидіяти наркоманії?

– Які почуття виникали у вас під час виконання вправи?

6. Вправа «Як гарно, що ми всі разом сьогодні тут»

Мета: допомогти учасникам сформулювати свої враження від роботи в групі; узагальнити набуті знання, уміння, навички; розглянути можливі перспективи застосування набутих знань та вмінь у подальшому житті.

Необхідні матеріали:

– диктофон;

– музичні записи;

–  свічка.

Хід вправи: тренер, тримаючи в руках запа­лену свічку, пропонує учасникам поділитися своїми враженнями від роботи в тренінговій групі та оцінити, наскільки виправдалися їх очікування.

Примітка для тренера:

1. Свічка передається по колу в руки тому учасни­ку, котрий ділиться своїми враженнями.

2. Бажано акцентувати увагу групи на тих коментарях учасників, де відзначається зміна ставлення до проблем вживання наркотичних речовин, бачення в іншому світлі поведінки кого-небудь з оточення, бажання утвердитися в здоровому способі життя самому та допомогти у цьому своїм близьким.

Обговорення:

–  Чи сподобалась вам ця вправа? Якщо так, то чим саме?

*Джерело: розроблено автором дослідження на основі опрацювання:

1. Ісмуков М. М. Без наркотиків. Програма запобігання та подолання наркотичної та алкогольної залежності / М. М. Ісмуков. – М. : Вид-во «Фаир-Пресс». – 2001. – С. 36–38 с.

2. Четверик І. Л. Тренінг «Профілактика наркоманії серед підлітків та молоді» /  І. Л. Четверик // Біологія : Науково-методичний журнал. – Харків, 2011. – № 29. – С. 22–26.

3. Юнак В. Ю.  Наркоманія – дорога в безодню / В. Ю. Юнак. – К., Здоров’я, 2001. – С. 110–113.

Тренінгове заняття для учнів 5- 7 класів

Тема:  Запобігання вживання наркотиків  підлітками

Мета: Розглянути й обговорити сутність здорового способу життя людини,                               історію виникнення і поширення шкідливих звичок у суспільстві , 

          Проаналізувати ситуацію щодо проблеми використання наркотичних                речовин  у наш час у Кіровоградській області.

Час: 90 хвилин

Структура  тренінгу

№	Вид роботи	Час	Ресурсне забезпечення
1	Вправа «Психологічна    пауза»	5 хв.
2	Вправа «Очікування»	10 хв.	Стікери, ручки, ватман
3	Інформаційне повідомлення «Правила роботи»	10 хв.	Таблиця «Правила роботи»
4	Вправа «Мозковий штурм»- «Чим ризикує підліток, коли починає вживати наркотики ?»	10 хв	Ватман, фломастери
5	Руханка «Перестрибни через рівчак»	5 хв.
6	Інформаційне повідомлення дітей –інформаторів «Історія  наркотиків» та «Наркотична ситуація в Кіровоградській області».	15хв.	Додаткова інформація
7	Вірш «Монстр»	5 хв
8	Інтерактивна вправа-проект	15 хв.	Папір,кольоровий папір,фломастери, ножиці, олівець
9	Тести	10 хв.
10	Заключна частина	5 хв	Стікери, ручки, ватман

Зміст тренінгового заняття

1. Психологічна вправа

Мета: активізувати увагу всіх учасників, підвищити згуртованість групи, виховувати толерантність у дітей.

Хід вправи

      Діти, я рада вас вітати на нашому занятті .Сподіваюся, що ви прийшли   із чудовим настроєм .Тож почнемо наше заняття із побажання.

Учитель. Я всміхаюсь сонечку.

Усі.          Здравствуй, золоте!

Учитель. Я всміхаюсь квіточці.

Усі.          Хай вона росте!

Учитель. Я всміхаюсь дощику.

Усі.          Лийся мов з відра.

Учитель. Друзям усміхаємось,

                 Зичимо добра.

- Тож поверніться одне до одного й подаруйте посмішку одне одному.

                                               Рефлексія

- Що ви відчували, коли посміхалися одне до одного?

- Чому  людині не хочеться посміхатися?

- Що треба зробити ,  щоб людина посміхнулася?

2. Вправа «Очікування» (10 хв. )

Мета: надати можливість учасникам визначити свої очікування від заняття.

Обладнання: стікери, ручки, ватман із зображенням «Дерева здоров’я».

                                                Хід вправи

      Тренер роздає кожному учаснику стікери у вигляді квіточки, на якому написані не закінченні речення:.

«Від тренера я  очікую…»

«Від учасників я очікую…»

«Від себе я очікую…»

      Першим  свої очікування приклеює тренер «Від учасників тренінгу я очікую продуктивної праці, яка б мала  позитивний результат»

Учасники за 2 -3 хвилини закінчують речення. Кожен учасник  зачитує вголос свої очікування та наклеюють на гіллячки дерева.

3. Інформаційне повідомлення тренера (10 хв.)

 Мета: сприяти  комфортному   самопочуттю кожного учасника, нагадати,            що всі мають працювати за єдиними правилами.

Обладнання: таблиця «Правила роботи»

                           Правила роботи в групі

1. Не перебивати. Поважати права  інших.
2. Не критикувати. Всі помиляються.
3. Дотримуйся регламенту. Або розумне казати, або зовсім мовчати.
4. Бути активним. Не журись, та за діло берись.
5. Говорити тільки  за метою. Мудру річ приємно й слухати.
6. Бути толерантним. Від теплого слова і лід розмерзається..
7. Усміхатись. Добрій людині всі друзі.
8. Навколо нас вирує  повноцінне життя, а ми «тут і зараз»  - вчимося.
9. Не спізнюватись. Ранній пізньому не кланяється.
10.  Ладом усе можна.

     Якщо учасники тренінгу вносять свої правила , їх обов’язково заносити до правил роботи групи.

4. Вправа «Мозковий штурм» - «Чим ризикує підліток, коли починає вживати наркотики?»

Мета: надати можливість учасникам узагальнити знання з даної теми.

                                                Хід вправи

     Учасників тренінгу розділити на дві групи (з’єднати розрізані листівки ) Перед кожною групою ставиться завдання – відповісти на питання :

 «Чим ризикує підліток, коли починає вживати наркотики?»

 Варіанти відповідей записати на аркуші.

   Кожна група  зачитує інформацію,  не повторюючи уже сказане. Інформацію вивісити на ватмані.

5. Гра – руханка «Перестрибни через рівчак»

   Посеред класу провести дві паралельні лінії на відстані   півметра одна від одної – це рівчак.

     Розрахувавшись,  діти діляться на дві  команди  (жовті, сині)  стають по обидві  сторони «рівчака» на  відстані 5 кроків від нього. По черзі з закритими очима діти підходять до «рівчака» і перестрибують. Гравці кожної команди допомагають  своїм товаришам криками: «Стрибай!», «Не стрибай!»

Виграє та  команда,  в якій  більше дітей зуміли перестрибнути через «рівчак»,  не наступивши на риску.

Якщо хочеш спритним бути,  

Якщо хочеш сильним бути,

Якщо хочеш бути здоровим –

Стрибай з нами через рівчак!

6. Інформаційне повідомлення

Мета: Розширити знання про історію виникнення  і поширення наркоманії на території України  та Кіровоградщини.

Тренер. Під час гри ви, наражаючи себе на небезпеку,  стрибали через рівчак і тільки, дякуючи своїм друзям, ви знали, як правильно діяти. Але це тільки гра, а в реальному житті зовсім інші правила, і  підліток ризикує потрапити в  компанію, яка вживає наркотики.

    Ризик – це ситуація чи обставини, за яких вам і вашому здоров’ю або навіть життю загрожує небезпека. Він виникає в результаті вживання наркотиків .

   Наркотики – хімічні сполуки,які впливають на  центральну нервову систему, викликаючи спочатку приємні відчуття (ейфорію) та залежність людини (звичку) від них.

     Наркоманія – група тяжких захворювань, спричинених систематичним вживанням наркотичних речовин.

    Кількість наркоманів зростає в усьому світі, в тому числі і в Україні. Наркоманія  в Україні набула  ознак епідемії. Середній  вік  початку  прийому  наркотиків – 13-15 років.  Наркоманія – це важка хвороба, яка дуже швидко розвивається. Середня тривалість життя людини після початку регулярного прийому наркотиків становить 7 років. Наркомани рідко доживають до 30 – річного віку.

    Раніше наркотики були десь далеко – в інших країнах, десь на Сході… Потім ми почули, що вони  з’явилися в деяких містах нашої країни, згодом -в районі, в нашому селі…

     Проблема поширення наркоманії в Кіровоградській області  є  дуже  гострою. На сьогодні у  Кіровограді офіційно зареєстровано 1000  наркозалежних , з них  у віці від 18 до 35 років – 572, а реальна картина набагато гірша.

     Поміж жителів нашого села  теж є люди,  які вживають наркотичні  речовини.

     Від передозування померло декілька молодих  людей, які не змогли правильно реалізувати себе в  суспільстві.

Тренер. Я хочу запропонувати вам розділити свій аркуш паперу на дві половини. У першій половині аркушу запишіть заголовок «Користь від наркотиків», а у другій половині –«Шкода від наркотиків» Заповніть кожну колонку.

     У першій колонці виявилося всього кілька аргументів на користь  наркотиків: людина отримує кайф, хочеться сміятись, веселитись, не турбують ніякі проблеми, деякі наркотичні речовини приймають хворі для того, щоб зменшити біль, вилікуватися.

      У другій колонці ледве вистачило  місця: наркотики – це хвороби, передчасна смерть, важко вчитися, вироджується генетичний код людини, горе в сім’ях, батькам, горе дітям, батьки яких наркомани; знижується працездатність, інтелектуальний рівень та багато іншого лиха завдають      наркотики.

Учень:      Читання  вірша «Монстр»

Його спочатку « пригостили».

З цікавості він уколовсь.

А вдруге просто захотілось,

Хоч заплатити довелось.

Купив і  втретє, і вчетверте…

Були приємні відчуття,

Хоч розум вже казав відверто:

Занапастиш своє життя!

А далі вже не міг без цього:

Нестерпний біль  жалю не знав!

Ломило спину, руки, ноги…

Все з дому виніс. Все продав.

А монстр, який сидів у ньому,

Все вимагав: іще давай!

Де взяти гроші? Пусто в домі.

Проси, грабуй, кради, вбивай!

І він убив. Щоб гроші взяти.

Ні, то не він – то монстр убив.

А він за зілля те трикляте

Криваві гроші заплатив.

А потім, як прийшов до тями,

Жахнувсь і  поки мав ще час,

Взяв папірець і «Вибач, мамо!»

Черкнув, відкривши в кухні газ.

Коли квартиру відчинили,

Вже монстра в ньому не було.

Було лише холодне тіло –

Фінал за скоєне ним зло.

Тренер. До яких тяжких і непоправних наслідків можуть привести наркотики?

8. Інтерактивна вправа - проект

Мета: висловити своє негативне  ставлення  до наркотиків і наркотичних речовин; бажання допомогти  підліткам в складних ситуаціях.

        Клас розділити на 3 групи. Кожна група отримує завдання. На виконання вправи відводиться 15 хвилин. 

1 група. Проаналізувати ситуацію:

«Наталка була дуже стривожена, вона боялась випускних іспитів. До неї зайшла подруга і запропонувала випити  перед іспитами кілька пігулок. – Знаєш, - сказала вона,- я завжди їх п’ю у складних обставинах. Після  цього все стає байдужим, почуваєшся дуже спокійно…»

Дати відповіді на запитання:

- Що треба робити Наталці?

- Що може бути у випадку вживання цих ліків?

Ситуацію розіграти в ролях. Використовувати аргументи : «Не бійся!»,

«Не роби проблеми з дурниці».

2 група. Скласти текст звертання до ровесників з теми: «Увага! Наркотик!»

3 група. Зробити антирекламу наркотикам.

    Тренер  готує фішки трьох кольорів (червоного, жовтого, зеленого). У кожній групі діти вибирають  спікера, який вибирає фішку. Якщо вона червоного кольору – свою роботу презентують всі учасники групи, якщо зеленого –діти вибирають представника від групи, якщо жовтого –вибирає тренер.

9.Розділити учасників на два варіанти:

1 варіант.

        Продовжити фразу: «Я знаю, що наркотики можуть…(убити людину, довести до  самогубства, скалічити долю, розорити…)

2 варіант

          Продовжити фразу: «Я знаю, що наркотики не можуть…(зробити дорослим,  розв’язати  проблеми, допомогти  знайти друзів, зробити життя  цікавим…)

9.Тести

Мета: перевірити знання учасників про шкідливість наркоманії

1. Наркотик – це:

А) отрута;

Б) засіб для зняття стресу;

В) нейтральна речовина.

2. Що в організмі людини найбільш вразливе до наркотичних засобів:

А) шкіра;

Б) кров;

В) центральна  нервова система.

3. Якого віку найчастіше люди стають наркоманами?

А) похилого віку;

Б) підлітки і молодь;

В) середнього віку.

4. Наркозалежність:

А) може настати після першого вживання наркотику;

Б) настає тільки після декількох років вживання наркотику;

В) у здорової і молодої  людини не настає навіть після декількох років вживання наркотику.

5) Позбутися від наркозалежності:

А) неможливо;

Б) можна після тривалого лікування в наркологічній клініці;

В) можна в будь – який момент за власним бажанням.

6) Наркоман, котрий добровільно звернувся за допомогою:

А) безкоштовно забезпечується наркотиками;

Б) одержує кваліфіковане лікування;             

 В) карається позбавленням волі.

Тренер. А тепер дозвольте мені дати вам декілька порад:

1. Перш ніж придбати порцію  наркотичної речовини добре подумайте – а чи потрібно тобі це?
2. А якщо все-таки купив цю речовину – не лінись донести її до  унітазу. Там їй і  місце.
3. Яким би цікавим не було запрошення попробувати трішки щастя – відмовся. Не забувай – за все в житті треба  заплатити.
4. Якщо попробував наркотик або речовину,  яка його замінює, або ти не проти   повторити – зупинись,  подумай і не забувай – за все в кінцевому результаті  треба платити. Адже безплатний сир тільки в мишоловці.
5. Якщо необхідна допомога – негайно звертайся до батьків, психолога школи, дзвони на телефон довіри.

10.Вправа «Зворотній зв’язок»

Мета: отримати зворотній  зв’язок  від учасників щодо проведеного тренінгу та поданої інформації.

Обладнання: стікери, ватман.

Хід вправи

       Тренер роздає стікери у вигляді листочків.

       Кожен учасник закінчує речення: « На занятті я дізнався, що…» і прикріплює листочок  на ватман, утворюючи «Дерево здоров’я»

Тренер: А зараз уявіть собі таку картину: пташка сидить  на гілці цього дерева. Раптом налетів вітер, гойднув гілку - і пташка, і листок кружляють у повітрі. Але є суттєва різниця у їхньому польоті.

     Ось так і ви можете прожити  своє життя або  активно, як пташка,і бути творцем своєї долі, долі своєї сім’ї, своєї країни, або ж пасивно, як листок, летіти за вітром ,щоб згодом  упасти на землю.

Я бажаю вам стати «пташками», а не «листочками» - справжніми творцями своєї долі, які вміють критично оцінювати свої і чужі погляди, відповідати за свої вчинки, бути толерантними,  не мати шкідливих  звичок.